Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги.
Це свято не затьмариться в віках.
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам’яті ріка –
В серцях нащадків буде вічно жити…
Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами Той, хто пережив цю війну, ніколи не зможе про неї забути! Вона назавжди залишиться в їх пам'яті і серці! І молоде покоління, яке народилося вже після тих подій, повинні завжди зберігати пам'ять про цю страшну війну.
Напередодні Дня Перемоги, 8 травня, у День пам’яті та примирення учні 7 та 10 класів Юрковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів під час мітингу звернули увагу на те, якою саме ціною дісталась перемога та які сліди вона залишила. Звучали теплі слова, вірші та пісні у виконані школярів. Всі присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Учні готуючись до Дня Перемоги виготовляли маки і нагадали про те, що з 2015 року Україна використовує червоний мак, як символ пам’яті жертв Другої світової війни. І саме під гаслом «Ніколи знову» пройшов мітинг під назвою «Ви крок за кроком наближали переможну мить» .
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня, коли 73 роки назад прийшло визволення від фашизму. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, яким було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.
Сьогодні слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є свідченням справжнього патріотичного подвигу.
Коли перед очима кадри з новин,фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі ,ми розуміємо,що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну,це стало станом душі.
Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.