Мертві не простять, живі не забудуть
Я зітхну… Запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки – твердині, не храми-
Скам’янілий чорнозем – потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини, аж не мов з кам'яної гори
Надійшли. Придивляюсь :« Вкраїна , двадцяте століття»
І не рік. А криваве клеймо :« Тридцять три».
Багато років минуло після Голодомору 1932 -1933рр. , але пам'ять не може забути ці страшні події. Вони знову і знову спливають і нагадують нам, що потрібно шанувати та згадувати тих, хто невинно загинув у той страшний час. У пам'ять про мільйони загиблих людських душ, які могли б спокійно жити на землі ,ростити своїх дітей і радіти кожному дню. Але доля вирішила для нас усіх зробити випробування, яке ми вистояли . Ми запалили свічку пам'яті за жертвами Голодомору, цих вогників має бути багато. Вони символізують нашу скорботу і пам'ять про мільйони загублених душ українців, вогники повинні зігріти душі загиблих і завжди нам нагадувати , що пережив український народ.
В інтерактивному класі Юрковецької ЗОШ І-ІІІ ст. був проведений виховний захід : «Мертві не простять, живі не забудуть….» , проведений вчителем історії Вакуленко С.А. та учнями 9 класу.
Метою виховного заходу було: ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу, виховувати патріотів своєї держави, щоб вміли співчувати та бережно ставитися до історії своєї Батьківщини.
Нині доля нашої України у наших руках , щоб трагедія знову не повторилась, нам потрібно , щоб наші руки були міцними та надійними , а розум був світлим та кмітливим , а серце, щоб було з добрими помислами. І Господь Бог ніколи нас не залишить, а завжди буде нас оберігати та направляти на істинний шлях.
Підготувала Вакуленко С.А.
